Давно вже літо відлетіло

Отак, неначе й не було.

Одразу листя пожовтіло

І десь поділося тепло

Настала осінь фантастична

Й по небу синьому пливе…

Чарівна, дивна, поетична…

Тепер в ній казочка живе.

Фантазій є у ній багато –

Он в небі диво- кораблі.

Вона до нас прийшла на свято,

Побути в затишку й теплі.

Вона приваблива й красива,

Чарівна, мила і вродлива –

В життя фантазії внесла.