Повторейко Мирославу Василівну

Милі лоцмани книжкового моря,
Феї, що дарують радість іншим,
Праця ваш невидимий часом, але завзятий
І безумовно необхідний.
Щирі, палкі, добрі незмінно,
У складні миті не ховаючи обличчя,
Ви через рифи, прибої і піну
До знань ведете людські серця.
Ви відкриваєте нові дали
У бурхливому потоці шурхотить сторінок,
Вічно прагнучи, щоб всі розуміли,
Що у надій не буває меж.
Милі феї, гарячі душі,
Скромні в життя, святі в мріях,
Нехай Вас оминають життєві холоднечі,
Нехай не згасне волненье в очах.
І на Землі шановані будуть
У темряві поколінь і в точці будь
Ваші зусилля, що дарують диво -
Чудо спілкування з книгою самої.
З днем бібліотекаря!